«Будинок зі скалок» номіновано на «Оскар»

«Будинок зі скалок» данського кінорежисера Сімона Леренґа Вільмонта. змагатиметься за нагороду в номінації «Найкращий документальний повнометражний фільм».

Документальну історію про дитячий притулок на Донбасі випущено у копродукції Данії, Фінляндії, Швеції та України. В Україні фільм було підтримано Державним агентством України з питань кіно. До команди фільму увійшли українські копродюсерки Дар’я Бассель та Віка Хоменко (компанія «Мун Мен»). Лінійним продюсером та другим режисером виступив Азад Сафаров.

«Стрічка «Будинок зі скалок» – єдиний фільм, номінований на премію «Оскар», де серед країн-виробників є Україна. Це відбулось в час, коли Україна якнайбільше потребує підтримки світу. У тому числі завдяки кіно можна розказати, у який масштаб війна уражає кожного й кожну в нашій країні. Фільм «Будинок зі скалок» звучно, і з притаманною авторській камері вітальністю, говорить про виклики й трагедії, через які проходять діти в притулку прифронтового містечка. Ми раді, що скоро стрічку зможуть також побачити українські глядачі в прокаті. Наразі ведемо перемовини з українськими дистриб’юторами і скоро повідомимо про дати релізу на широкому екрані», – кажуть співпродюсерки фільму Дар’я Бассель та Віка Хоменко, слова яких наведено у пресрелізі «Мун Мен».

Це вже другий фільм данського режисера Сімона Леренґа Вільмонта, який було знято в Україні. Після успіху стрічки «Віддалений гавкіт собак», режисер повертається до теми довгострокових наслідків війни, і пропонує глибше подивитися на те, який відбиток залишає війна на найбільш вразливій частині суспільства.

«Будинок зі скалок» оповідає про дитячий притулок на Добрасі і фокусується на долях трьох дітей. Вони очікують на вирішення своєї долі: повернутися до мами або обрати всиновлення. Як наголошують в українській команді фільму, це пронизливий і чуйний портрет тимчасового притулку, сповненого уваги, підтримки та довіри до дітей, які відчайдушно цього потребують.

Фільм уже здобув низку нагород на міжнародних кінофестивалях. Зокрема, він переміг приз у номінації «Найкраща режисерська робота» міжнародного документального конкурсу 44-го кінофестивалю «Санденс».