«Тисячовесна»: чи можливий баланс у документальному конкурсі

У другому турі конкурсу програми «Тисячовесна» очікується значна кількість проєктів, що подолають прохідний поріг у 60 балів. Тож постає питання не лише якості окремих заявок, а й загального балансу державної підтримки між різними типами кіновиробництва.

Голова експертної комісії з оцінювання документальних фільмів і серіалів Андрій Осіпов наголошує на необхідності окремого підходу до авторського, фестивального та дебютного кіно, які в умовах спільного конкурсу з масштабнішими комерційними проєктами ризикують опинитися у менш вигідній позиції. Йдеться також про обмежену місткість українського кінопрокату та потребу диверсифікації моделей дистрибуції. Які рішення для цього шукають у межах програми – у коментарі пана Осіпова:

– Я переконаний, що за результатами другого туру ми отримаємо значну кількість проєктів, які подолають прохідний поріг у 60 балів. Саме тому доцільно передбачити окремі пріоритетні частки для дебютного та авторського кіно.

Ми маємо уникнути ситуації, коли в боротьбі за державну підтримку з лідерами ринку та масштабними проєктами від великих компаній буде фактично витіснене авторське, фестивальне та дебютне кіно. Такі проєкти опиняються в одному конкурсному полі з комерційно сильнішими учасниками, хоча їхні стартові можливості є неспівставними. Разом з тим саме вони часто стають джерелом творчих інновацій, відкривають нових режисерів і сценаристів та забезпечують присутність України на провідних міжнародних кінофестивалях. Саме тому їхній розвиток потребує окремої уваги з боку держави.

Не менш важливо враховувати й обмежену місткість українського кінотеатрального прокату. Логіка тут проста: у році є 52 тижні, а кожному фільму для повноцінного прокату необхідно щонайменше два тижні екранного часу. В іншому випадку виникає ситуація, коли один український фільм, створений за державної підтримки, починає фактично конкурувати за того самого глядача з іншим українським фільмом, також профінансованим державою.

З огляду на економічну модель ринку та з урахуванням того, що значна частина проєктів виходитиме на екрани у 2028–2029 роках, оптимальним видається орієнтир у межах 25–30 повнометражних фільмів, розрахованих на широкий кінотеатральний прокат. Водночас інші проєкти можуть бути більш ефективно реалізовані через альтернативні платформи дистрибуції та показу.

Оскільки оцінювання здійснюють конкурсні комісії, логічно, щоб на підсумковому етапі другого туру вони не лише визначали якість окремих проєктів, а й формували бачення загального балансу державної підтримки. Йдеться про розуміння того, які типи аудіовізуального продукту та в яких пропорціях сьогодні потрібні державі для забезпечення сталого й гармонійного розвитку українського кінематографа.

У підсумку державна підтримка має забезпечувати не лише фінансування окремих успішних проєктів, а й розвиток збалансованої екосистеми українського кіно. У цій екосистемі повинно бути місце і для глядацьких комерційних фільмів, і для дебютів та авторського кіно. Саме такий підхід дозволить одночасно зміцнювати внутрішній ринок, відкривати нові таланти та забезпечувати міжнародну присутність українського кінематографа.

Детальний огляд про старт «Тисячовесни» читайте тут.

«Документи»

Фото Антона Ткаченка