«Тисячовесна»: чи стане контент культурою?

Запуск «Тисячовесни» відбувається у момент, коли культура набуває нового значення – на рівні державної політики. Таке визнання ролі кіно у когнітивній війні проти Росії документалістам, певне, додає сил. Водночас разом із запуском програми фінансування, яка передбачає, зокрема, 240 млн грн на неігрові фільми та серіали, виникає складніше питання: що саме ми отримаємо – багато звітів про години контенту чи зміни на рівні кіноіндустрії?

Дискусія тільки починається

Ті, хто переглянув засідання експертної комісії, могли здивуватися рівній процедурі зачитування списків і голосування. Нинішній етап є процедурним: оцінки вже внесені до системи, вони автоматично сформували рейтинги проєктів. Завданням експертів було затвердити результати, а дискусій така процедура не передбачає. Хоча обмін думками відбувся, як можна переконатися в другій частині цього відеозапису.

Словом, це не той момент, коли визначається остаточна доля українського документального кіно. «Не треба сприймати конкурс як шанс потрапити в останній вагон потяга», – зауважив під час засідання голова комісії з неігрових фільмів і серіалів, очільник Держкіно Андрій Осіпов. За його словами, вже місяць триває підготовка наступної «Тисячовесни» з урахуванням критики програми та зауважень кіноспільноти.

Власне, на першому етапі експерти визначили, які проєкти відповідають критеріям конкурсу, і переходять до ознайомлення з експертними висновками колег. Публікація цих висновків, як у випадку з УКФ, не передбачена. Причина, за словами Андрія Осіпова, – перестороги експертів щодо розкриття авторства оцінок у тісному колі фахівців.

Головне питання про те, яким у найближчі роки буде українське документальне кіно, переходить на наступний етап – пітчинги в Івано-Франківську. Там кожна команда матиме близько семи хвилин на презентацію. За результатами розглядів очікується дискусія експертів, однак у пріоритеті знову залишається кількість балів.

Що не вимірюється балами

Цифри нічого не розкажуть про талант кінорежисера, кіномову чи потенціал фільму. Що станеться, якщо переможе проєкт, щодо якого існують серйозні професійні зауваження? Наприклад, кінорежисер Роман Бондарчук акцентував, що команди частини проєктів ще не знайшли своїх героїв чи візуальних рішень.

У цьому переліку є десятки сильних проєктів, які надихнуть нас цінувати життя у його розмаїтих формах, спонукають до хвилин мовчання на вшанування відомих українців, підніматимуть зали для овацій і вигуків «Браво» на прем’єрах деяких дуже талановитих дебютів. Є проєкти складні – читаєш такий цілий день і не можеш уявити фільм, бачиш тільки амбітного автора…

Як не позбавити шансу тих, хто на нього заслуговує? Як уже наголошував голова Держкіно, у документальному конкурсі насамперед доцільно передбачити окремі підходи до проєктів, що працюють у різних моделях кіновиробництва. Про необхідність такого поділу говорили і експерти на зустрічах перед оцінюванням заявок, зокрема кінорежисер і продюсер Дмитро Сухолиткий-Собчук.

У конкурсні змагаються ідеї різного масштабу, амбіцій і культурної функції. Зокрема, це й формати для телебачення чи цифрових платформ. Тому у чаті експертів зараз звучать пропозиції обговорити критерії оцінювання. Адже вони стосуються не лише художньої якості. Експертам пропонують враховувати суспільний вплив, інклюзію, безбар’єрність, доступність тощо.

Замість просто писати «Це хороше кіно!», експерт насправді аналізує фаховий рівень проєкту, його виробничу реалістичність, відповідність тематиці конкурсу, етику, суспільну вагу, ринковий потенціал. Ніщо так не об’єднує в голосуванні «Тисячовесни», як талановитий проєкт на важливу тему.

Між українським контентом і українським кіно

Під час засідання авторка «Документів» поставила питання голові комісії: якщо проєкт набере високі бали, але матиме суттєві зауваження щодо кіноскладової, чи допустять його до виробництва? Відповідь була: так, якщо він проходить процедуру відбору. Тобто, якщо експерти не змінять пріоритети у голосуванні, перелік переможців буде майже таким самим, тільки коротшим?

Це логічно з точки зору конкурсу. Але саме тут виникає складніше питання – про відповідальність за те, які історії ми визначимо як пріритетні і як вони вплинуть на аудиторію.

Україна вже проходила подібну дискусію щодо квотування української музики на радіо. Кількість українського контенту зросла, а російська музика зникла з ефіру. Але сам цей тренд ще не гарантує чарівної появи нового культурного смаку. На звичайній прогулянці біля київського озера є чимало талановитих виконавців українських творів, але найчастіше звучить приспів «Я не п’яна, я просто закохана». Ширша картина української музичної культури у FM-просторі не є ринковою. Тож квоти створили простір для українського контенту, але не відповіли на складніші питання. Зокрема, про те, як сформувати інтерес широкої аудиторії до складнішої музики – від Богдана Весоловського до Мирослава Скорика чи сучасного українського джазу.

Так само може бути і з кіно. Можна збільшити кількість українських фільмів, створити умови для виробництва, віднайти нових перспективних авторів. Але складніше завдання – зробити так, щоб глядач не лише мав більше можливостей дивитися українське кіно, а чекав на нього.

Документальне кіно працює за іншою логікою, ніж комерційний продукт. Його цінність не завжди вимірюється касовими зборами чи швидким глядацьким ефектом. Це робота з пам’яттю, досвідом, суспільними процесами, міжнародною присутністю. Авторська документалістика формує спосіб, у який суспільство осмислює себе.

Ще одне нагальне питання, що залежить від державної підтримки, – як такі фільми знаходять свого глядача. За словами Андрія Осіпова, для просування кіно, окрім ініціатив, потрібні значні кошти. «Ми багато працюємо над тим, щоби бюджет агентства на наступний рік дозволив нам профінансувати усі 13 форм державної підтримки, передбачені оновленим законом [про кіно]», – сказав очільник відомства, відповідаючи на питання про те, які зміни передбачаються у кінодистрибуції.

Перші новини пан Осіпов обіцяв повідомити невдовзі – можливо, на День Держкіно в рамках ОМКФ.

Олена Коркодим, кіносайт «Документи»
Авторка є експерткою програми «Тисячовесна» у конкурсі документальних фільмів та серіалів