5 українських проєктів на Baltic Sea Docs: нові можливості для копродукції
На форумі в Латвії українські режисери та продюсери презентують проєкти про воєнний Київ і Харків, Бабин Яр, вимушену міграцію та життя української спільноти глухих. З майбутніми фільмами познайомляться міжнародні продюсери, телеканали, сейлз-агенти, представники кінофестивалів.
У Ризі розпочинає роботу 30-й міжнародний форум документального кіно Baltic Sea Docs . До його програми увійшли 26 проєктів із країн Балтійського регіону, Східної Європи, Кавказу та інших регіонів.
Україну представляють проєкти «Вечірня школа», «Хранителі міста», «Мої тіні ростуть швидше за мене», «Яр та вежа» та «See What I Say».
«Вечірня школа» режисера Пилипа Доценка – проєкт виробництва Phalanstery Films, що брав участь у програмі «Тисячовеcна» й здобув фінасування. Фільм розповідає про вечірню музичну школу для дорослих у Києві під час повномасштабної війни. В таких умовах заняття та репетиції відвідують і поранений військовий, і кінорежисерка Надія Парфан. Продюсерки проєкту – Надія Парфан та Діана Анікієва.
Українсько-чеський фільм «Хранителі міста» є кінорежисерським дебютом Елли Штики, яка як співкураторка Indie Lab випустила в світ десятки фільмів кінорежисерів-початківців. Стрічка досліджує життя воєнного Харкова, де спільнота разом із позивними радіо «Накипіло» тримає руку на пульсі. Зйомки воєнного Харкова веде кінооператор «Ґвара-медіа» Іван Самойлов. Фільм здобув фінансування «Тисячовесни».
Ще один переможець «Тисячовесни» з-поміж проєктів-учасників форму – «Яр та вежа» Олексія Радинського. Фільм створюється у копродукції України та Литви. Автор стрічки досліджує архіви і месиджі, що стосуються Бабиного Яру, місця одного з наймасштабніших нацистських масових убивств часів Голокосту. Радинський простежує, як змінювалося ставлення до Бабиного Яру, і розмірковує, яким може бути майбутнє цього місця.
До програми також увійшов українсько-литовсько-латвійський фільм «Мої тіні ростуть швидше за мене» Романа Бондарчука та Дар’ї Аверченко. Це особиста історія родини, відомої аудиторії кінофестивалю Docudays UA. Історія охоплює початок повномасштабного російського вторгнення та виїзд до Великої Британії. Поки діти адаптуються до нової мови та культури, батьки фільмують власний досвід вимушеної міграції, те, що залишилося позаду. Що означає повернення додому, коли сам дім змінюється?
Автобіографічний підхід авторів перегукується з однією з тенденцій цьогорічного відбору Baltic Sea Docs – особистими історіями, у яких самі режисери стають героями або активними оповідачами.
П’ятим проєктом за участі України є стрічка «See What I Say» литовського режисера Артураса Євдокімоваса. Це копродукція Литви, Італії та України, створена за участі литовської компанії Zero Copy Reel, української WAYA Production та італійської POPCult. Фільм розповідає про людей із порушеннями слуху в Болоньї, Вільнюсі та Києві, які намагаються порозумітися попри те, що універсальної жестової мови не існує.
Команди презентуватимуть свої проєкти під час пітчингових сесій, знайомлячи їх із потенційними партнерами для подальшого виробництва, фінансування й міжнародної кінодистрибуції. Перед пітчингами учасники пройдуть воркшоп із міжнародними експертами документального кіно. Серед менторів – кінопродюсерка Дар’я Бассель, консультанти Туе Стін Мюллер, Мікаель Опструп, кінорежисери Александер Нанау та Емма Деві, а також режисер монтажу Філ Джандалі.
Цьогоріч на форумі вперше вручатимуть ARTE European Talent Development Award. Команда переможців отримає грант у розмірі 10 тисяч євро на розвиток проєкту, а також угоду з ARTE про першочерговий перегляд майбутнього фільму.
Ще один проєкт отримає постпродакшн-послуги від BBPostHouse на суму 3 тисячі євро.
Окремою подією Baltic Sea Docs стане фотовиставка Романа Бондарчука.
30-й Baltic Sea Docs триватиме з 6 до 11 вересня 2026 року. Паралельно з індустрійною частиною форуму в Ризі та кількох регіональних містах Латвії 8–13 вересня пройдуть покази програми авторського документального кіно. Фільм відкриття – «To Die To Live» кінорежисерки Юлії Гонтарук, що здобув Гран-прі та приз за перемогу у Національному конкурсі 17-го ОМКФ. Копродукційна стрічка створена за участі Латвії, України та Словаччини. Крім того, учасниками програми є фільми Олександра Ткаченка («Де все зникає») та Романа Бондарчука («Українські шерифи»).
Олена Коркодим, кіносайт «Документи»
Фото з фейсбук-сторінки Baltic Sea Docs
